Каталог наповнений, товари завантажені, кошик працює, оплату підключили. Здавалося б, інтернет-магазин готовий до продажів.
Але між сайтом, на якому можна купити, та інтернет-магазином, у якому зручно купувати, є велика різниця. Покупець може не знайти потрібний товар через незручні фільтри, залишити кошик через складне оформлення або просто закрити мобільну версію, яка завантажується надто довго. У цей самий час менеджери можуть вручну переносити замовлення в CRM, перевіряти залишки та змінювати ціни.
Тому розробка інтернет-магазину — це не просто створення каталогу, кошика та підключення оплати. Це проєктування всього процесу: від першого переходу на сайт до оформленого замовлення та його подальшої обробки бізнесом.
Інтернет-магазин починається не з головної
Банери, акції, популярні категорії та новинки традиційно займають багато уваги під час створення головної сторінки. Але покупець далеко не завжди починає знайомство з магазином саме з неї.
Він може перейти з Google одразу в категорію, відкрити конкретний товар із реклами або перейти за посиланням із соцмереж. Тому під час розробки важливіше зрозуміти весь сценарій покупки:
- Звідки користувач потрапляє на сайт?
- Як він шукає потрібний товар?
- Яка інформація допомагає йому обрати?
- Що може завадити додати товар у кошик?
- Наскільки просто оформити та оплатити замовлення?
- Що відбувається після покупки?
Завдання UX — прибрати зайві перешкоди на кожному з цих етапів.
Хороший інтернет-магазин не змушує користувача розбиратися в інтерфейсі. Він допомагає максимально просто пройти шлях від потреби до покупки.
Великий асортимент ще не означає зручний каталог
10 000 товарів можуть бути сильною перевагою магазину, але тільки за умови, що користувач здатний знайти серед них потрібний.
Уявімо магазин освітлення. Покупцю потрібен підвісний світильник певного стилю, кольору, потужності та розміру. Якщо сайт дозволяє відфільтрувати товари лише за брендом і ціною, великий асортимент швидко перетворюється на проблему.
Тому під час розробки інтернет-магазину окремої уваги потребують:
- структура категорій і підкатегорій;
- характеристики товарів;
- фільтрація;
- сортування;
- пошук за назвою, моделлю або артикулом;
- картки товарів;
- блоки супутніх і рекомендованих позицій.
Каталог має будуватися навколо того, як покупець шукає товар, а не лише навколо того, як продукція зберігається у внутрішній системі компанії.
Картка товару теж повинна виконувати частину роботи консультанта. Фото, характеристики, варіанти, наявність, доставка, оплата та інша важлива інформація мають допомогти покупцю прийняти рішення без необхідності уточнювати базові речі в менеджера.
Найважливіший етап — від вибору товару до оплати
Користувач уже знайшов потрібний товар, перевірив характеристики, побачив ціну та натиснув «Купити». Продаж майже відбувся, тому особливо прикро втрачати покупця саме на наступному кроці.
Обов’язкова реєстрація, занадто багато полів, незрозуміла доставка, неочікувана доплата або помилка під час оплати — кожна додаткова складність створює ще одну причину не завершити покупку.
Щоб цього уникнути, під час проєктування checkout варто передбачити:
- Мінімум зайвих дій.
- Зрозумілу доставку.
- Зручні способи оплати.
- Покупку без обов’язкової реєстрації.
- Повноцінний мобільний сценарій.
Чим ближче користувач до оплати, тим менше зайвих рішень ми повинні змушувати його приймати.
Покупець оформив замовлення. Що відбувається далі?
Для покупця процес простий: він оформив замовлення, отримав підтвердження та чекає товар. Для команди магазину на цьому робота тільки починається.
Замовлення потрібно передати менеджеру, перевірити залишок, зарезервувати товар, провести оплату, організувати доставку та оновити статус. Коли замовлень небагато, частину процесів ще можна виконувати вручну. Зі зростанням продажів така схема починає забирати значну кількість часу та створювати ризик помилок.
Тому інтернет-магазин може бути інтегрований із:
- CRM;
- ERP або системою обліку;
- складом;
- платіжними сервісами;
- службами доставки;
- email- та SMS-сервісами;
- системами аналітики.
У результаті замовлення автоматично потрапляє в потрібну систему, актуальні залишки та ціни синхронізуються, а менеджерам не доводиться переносити одну й ту саму інформацію вручну.
Інтернет-магазин варто оцінювати не тільки за дизайном
Після запуску результат магазину краще оцінювати за показниками, які безпосередньо пов’язані з поведінкою покупців і продажами:
- конверсія — яка частина відвідувачів стає покупцями;
- додавання в кошик — скільки користувачів переходять від перегляду до наміру купити;
- покинуті кошики — де покупці найчастіше припиняють оформлення;
- середній чек — чи допомагає магазин продавати додаткові та супутні товари;
- повторні покупки — чи повертаються клієнти;
- швидкість завантаження — скільки користувач чекає на відкриття каталогу або картки товару.
Ці показники дають значно більше інформації про якість e-commerce-проєкту, ніж просто суб’єктивна оцінка його зовнішнього вигляду.
OpenCart, Shopify чи WooCommerce?
Це одне з перших питань, яке виникає перед запуском інтернет-магазину. Але починати саме з вибору CMS не завжди правильно.
Спочатку потрібно визначити вимоги до майбутнього проєкту:
- кількість товарів;
- типи та характеристики продукції;
- необхідні фільтри;
- логіку формування цін;
- способи оплати та доставки;
- програму лояльності;
- персональні ціни;
- інтеграції;
- вимоги до масштабування.
